24 серпня Україна  відзначає найголовніше свято нашої держави  -  День Незалежності України. Це день, коли вшановують пам’ять героїв минулого України, тих, хто воював та помер, щоб забезпечити країні таку жадану ними незалежність.

         Хоча українці завжди мали свою мову та культуру, вони рідко мали свою незалежну національну державу. Впродовж століть вони були підвладні Росії, Польщі, Туреччині та іншим іноземним державам.

         З початку 1800-х років Україна перебувала в основному під контролем Російської імперії, хоча деякі її найзахідніші частини контролювалися  Австро-Угорською імперією. Після першої світової війни та громадянської  війни в Росії, українці намагалися втекти від російського контролю. Однак до 1922 р. Польща контролювала значну частину Західної України, тоді як Радянський Союз контролював решту.

      За часів правління Йосипа Сталіна мільйони сільських українців були заморені голодом за те, що вони опиралися державному захопленню своїх господарств. Це ще більше спонукало українців до незалежності.  Потім, під час Другої Світової Війни, деякі українці піднялися і воювали як з російськими, так і з німецькими силами, що займали їхні землі. Навіть після війни деякий опір продовжувався ще в 1950 році.

      Коли Радянський Союз почав слабшати у 1980-х роках, українці знову відчули можливість спробувати отримати незалежність. Вперше День Незалежності України був відзначений 16 липня 1991 року в пам'ять про те, що рік тому 16 липня 1990 року Верховна рада УРСР прийняла «Декларацію   про державний суверенітет України». Також 16 липня 1990 року Верховна рада УРСР прийняла постанову «Про День проголошення Незалежності України». У ній зазначено:

     «Зважаючи на волю українського народу та його одвічне прагнення до незалежності, підтверджуючи історичну вагомість прийняття Декларації про державний суверенітет України 16 липня 1990 року, Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки постановляє: Вважати день 16 липня  Днем проголошення Незалежності України і щорічно відзначати його як державне загальнонародне свято України».
     З годом, 18 червня  1991 року,  були внесені відповідні зміни до  статті 73 Кодексу законів про працю Української РСР, унаслідок чого в переліку святкових днів з'явився запис: «16 липня — День Незалежності України».
     Оскільки 24 серпня 1991 року Верховна Рада Української РСР ухвалила «Акт проголошення Незалежності України», який 1 грудня 1991 року підтвердив народ на Всеукраїнському референдумі, виникла потреба змінити дату святкування Дня Незалежності України. Тож 20 лютого 1992 року   Верховна Рада України  ухвалила постанову «Про День Незалежності України». У ній зазначено:
«Зважаючи на волю українського народу та його одвічне прагнення до незалежності, підтверджуючи історичну вагомість прийняття Акта проголошення Незалежності України 24 серпня 1991 року, Верховна Рада України постановляє:
1. Вважати день 24 серпня Днем Незалежності України і щорічно відзначати його як державне загальнонародне свято України.
2. Постанову Верховної Ради Української РСР «Про День проголошення

Незалежності України» від 16 липня 1990 року вважати такою, що втратила чинність».

              Святковий день - двадцять четверте серпня,
              Так хочеться усмішок і пісень.
              Віднині Україна незалежна.
              Запам'ятайте, люди, світлий день!
                              Здійснилась давня заповітна мрія,
                              Бажання і надія поколінь.
                              Це почуття свободи серце гріє
                              І піднімає думи височінь.
              Давайте ж станемо пліч-о-пліч всі народи,
              Щоб славу України відродить.
              Щоб дружно жити, в радості і згоді,
              Ми України сестри і брати.

       З нагоди  Незалежності України, Центральна бібліотека  запрошує усіх бажаючих відвідати книжкову виставку «Незалежна українська держава у вимірах часу»