Пам'ять, Гідність і Свобода.
За роки, які минули від початку драматичних подій в Україні, слова "Майдан" та "Революція гідності" назавжди увійшли в новітню історію Європи. Цими листопадовими днями у всій країні згадують імена сміливців, які віддали свої життя за нову Україну, вшановують їхню пам'ять і підбивають підсумки цього надзвичайно складного періоду нашої держави.
Революція гідності стала поворотним моментом в історії української нації, встановила чітку лінію в просторі й часі і окреслила виразну межу, яка відділяє "наш український світ від їхнього російського світу".
Українці заплатили безпрецедентно високу ціну за свою свободу та гідність.
Світла пам'ять про Героїв Небесної Сотні і біль утрати наших найкращих громадян об'єднали всіх українців, об'єднали всі куточки нашої країни.
Вічна та світла пам'ять воїнам, які віддали життя за Україну.
Герої не вмирають!
В нашій книгозбірні на вашу увагу чекають матеріали про героїв Небесної Сотні з тематичної теки "Герої нашого часу. Небесна Сотня" та книги :
А Сотню вже зустріли небеса..
Летіли легко, хоч Майдан ридав…
І з кров´ю перемішана сльоза….
І батько сина все не відпускав...
Й заплакав Бог, побачивши загін:
Спереду — сотник, молодий, вродливий.
І юний хлопчик в касці голубій,
І вчитель літній, сивий-сивий...
І рани їхні вже їм не болять..
Жовто-блакитний стяг покрив їх тіло..
Як крила ангела, злітаючи назад,
Небесна Сотня в вирій полетіла…
І з кров´ю перемішана сльоза….
І батько сина все не відпускав...
Й заплакав Бог, побачивши загін:
Спереду — сотник, молодий, вродливий.
І юний хлопчик в касці голубій,
І вчитель літній, сивий-сивий...
І рани їхні вже їм не болять..
Жовто-блакитний стяг покрив їх тіло..
Як крила ангела, злітаючи назад,
Небесна Сотня в вирій полетіла…
Людмила Максимлюк (21.02 2014)
Два роки спливло від тоді, як відлетіли у Царство Небесне герої Майдану - Небесна Сотня. Вони віддали найцінніше - своє життя - заради того, аби Україна та всі ми встали з колін. Щоб почали змінювати свою державу, а наші діти та онуки дістали змогу жити в іншій, європейській державі.
Вітаю вас, шановні поціновувачі слова, у рубриці "СЛОВО І ЧАС".
Я, Тетяна Шишолик, вечуча цієї рубрики, народилася в маленькому але мальовничому селі Деревок на Любешівщині. В історії села, як і в більшості українських сіл, є і трагічні, і героїчні сторінки.
Та в 2014 році про село Деревок дізналися сотні і навіть тисячі українців.
20 лютого 2014 року на Майдані загинув Едуард Гриневич. Молодий, мав лише 28 років, веселий і щирий, співчутливий до всіх та добрий хлопчина. Ніхто в селі про Едика не міг сказати поганого слова, хоч і виховувала його лише мама та ще дідусь з бабусею.
Едуард на Майдан їздив тричі. Допомагав роздавати теплий одяг, газети, їжу. І один із перших пішов на Інститутську...
19 лютого Едик відправив своїй двоюрідній сестрі Наталці листа, попросив відредагувати його і зберегти для історії. В ньому хлопець в деталях описує найважчі дні протестів. "Не можу зрозуміти, чому на мене дивились люди, коли я стояв на передовій на Інститутській та Майдані, і не підходили допомогти. Чому вони такі боягузи та несвідомі?!" - писав він. "Настало 19 лютого, а ним не стало нашого кошового Сашка Капіноса, ще декілька ранених. Покойтеся з миром. Ми доведемо, що ви не дарма полягли на цій війні!" - писав герой Небесної сотні за день до своєї смерті.
20 лютого молоде життя обірвала куля снайпера...
Едуард Гриневич - був із тих, хто був впевнений: "Хто ж, як не я?.."
А чи кожен з нас може взяти собі за гасло ці слова?..
Загальноосвтня школа І-ІІІ ст. села Деревок, Любешівського району, носить ім'я героя Небесної сотні Едуарда Гриневича.
Вічна память тобі, Едику!
Вічна память героям Майдану!