"ІНТЕРНЕТ-ЧОМУЧКИ"

   У цьому році "Інтернет-Чомучки" - у новому складі! Клуб об'єднав учнів 3-іх класів.
28 січня відбулося організаційне засідання. Нові "чомучки" ознайомилися з інформаційно-комп'ютерним центром бібліотеки, його роботою, спробували користуватися комп'ютером самостійно та отримали емблеми клубу.

Бібліотека вітає Вас, "Інтернет-Чомучки"!!!

Цікавої та корисної інформації!!! 

СЛОВО І ЧАС
11 січня, вдень під обстріл бойовиками блокпосту під Волновахою потрапив пасажирський автобус: загинули 10  людей (четверо чоловіків і шість жінок), 18 осіб було госпіталізовано. Згодом двоє з потерпілих померли в лікарні. 
Ось так відзначають Різдвяні свята на Сході країни. 

Ця трагедія належить до таких подій, які навіть за суворими мірками нинішніх часів відрізняються своєю жорстокістю. Від яких холоне душа. Терористи з так званої ДНР завдали ракетного удару по автобусу з мирними громадянами. 
В даному випадку будь-які коментарі - зайві.

Сьогоднішній день, 15 січня, Президентом України оголошено -  Днем жалоби.
                       Ми низько схиляємо голови в пам'ять за всіма загиблими.

А на думку приходять слова нашої землячки Валентини Лисюк:
...Й душа щемить у кожного вкраїнця,
Й відгукується болем щохвилини.
Невже тепер, щоб вигнати чужинців,
Ще стільки горя виллється в родини?!
Ці рани й смерті просто гріх забути!
Ці жертви не принесені даремно!
В тяжкім двобої з велетенським спрутом
Нас перемог чекає оберемок.
І нація відродиться, і сила,
І правда відтоді восторжествує.
І відповідь дадуть за все, що натворили,
І вороги, й запроданці, й холуї.
Й величний гімн великої держави
Гриміти буде по усьому світу.
Тобі, Вкраїно, слава, слава, слава!
І слава вам, вкраїнські вірні діти!

        Збережімо народні традиції

14 січня ми відзначаємо друге свято Різдвяного циклу свят -  Василя Великого чи Старий Новий рік.  Церковні джерела характеризують Василя як аскета, богослова і вченого, автора кодексу чернечого життя. Саме йому належить вислів: “Скільки віднімеш від тіла, стільки додаси сили душі”.

Василя Великого вважали покровителем землеробства, І саме тому цього дня основною обрядовою дією було засівання осель збіжжям. Цього дня діти прокидаються дуже рано, бо в них важлива справа — посівати треба. Народна традиція велить посівати спочатку в рідній оселі, а вже потім іти до чужих людей:—  На здоров'я, на щастя, на Новий рік, щоб усе родило краще, ніж торік, — жито, пшениця, усяка пашниця... Дай, Боже! Батьки дякують дитині за побажання щастя, обдаровують її грішми:—  Ось тобі грош — будь завжди хорош! Потім дитина йде посівати до найближчих родичів і найкращих друзів. Цієї ночі за старих часів у двері стукати не прийнято було, бо люди не замикалися — посівальників ждали. Прослухавши посівальну пісеньку, люди дякували посівальникові й обдаровували його грішми й солодощами. І так діти посівають майже до обіду. Коли ж родина сідає обідати, батько сина пригощає чарівним пирогом. Вважається, що згадка про цей пиріг допоможе за потреби відшукати потрібну дорогу, коли заблукаєш.