неділя, 28 червня 2020 р.


День Конституції – не просто свято нормативного акту, а день, коли було затверджено права і свободи громадян України.
 Конституція – це основний державний документ, який визначає державний устрій, порядок і принципи функціонування органів влади, виборчу систему, права й обов’язки держави, суспільства та громадян.
День Конститу́ції Украї́ни святкується щорічно 28 червня на честь прийняття Конституції України у 1996 році та  закріплене в самій Конституції:
        Стаття 161. День прийняття Конституції України є державним святом — Днем Конституції України.
Центральна бібліотека пропонує увазі користувачів віртуальну виставку «Конституція – оберіг нашої держави». Представлена   література  дає можливість зрозуміти, яким важливим і важким був процес створення власної Конституції та відображає найважливіші шляхи становлення українського конституціоналізму, що триває і зараз.






понеділок, 22 червня 2020 р.



22 червня – День Скорботи і вшанування пам'яті жертв війни в Україні. Адже саме цього дня 1941 року війська нацистської Німеччини без оголошення війни перейшли кордон Радянського Союзу і почали захоплювати території.
Це була найжорстокіша та найкривавіша війна в історії людства, що забрала десятки мільйонів життів, тривала 1418 днів. Слід зазначити, що Україна не тільки серед колишніх радянських республік, а й з усіх країн світу, зазнала найбільших втрат за роки тієї війни. За різними оцінками, в Україні загинуло від 8 до 10 мільйонів людей, з них цивільного населення близько 5 млн, 2,2 мільйона було вивезено на примусові роботи до нацистської Німеччини, 10 мільйонів втратило притулок. Гірка доля не оминула жодну українську родину, війна забрала життя кожного п’ятого українця.
День скорботи встановлено в Україні «…з метою всенародного вшанування пам’яті синів і дочок українського народу, полеглих під час війни 1941-1945 років, їх подвигу та жертовності … на підтримку ініціативи громадських організацій ветеранів війни, праці, Збройних Сил і жертв нацистських переслідувань…» згідно з Указом Президента України «Про День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні» від 17 листопада 2000 р. № 1245/2000.
Пам’ятаймо  тих, хто так і не повернувся з війни, тих, хто першим прийняв на себе цей страшний удар, і тих, чиї життя були покалічені і зруйновані.
Висловлюємо вдячність ветеранам за те, що подарували нам, нащадкам, можливість жити вільно.

До дня Скорботи і вшанування пам'яті жертв війни в Україні Центральна бібліотека підготувала книжкову виставку на тему «Про війну з книжок ми читаємо…». Це реальні історії людей в книгах про Другу світову війну в широкому асортименті творів різного типу, формату та жанру. Кожний з них проливає світло на певні аспекти того страшного часу. Це  розповіді про кошмарні події воєнних років, викладені звичайними людьми: ветеранами, вітчизняними вченими, медиками, звичайними солдатами, людьми вищих військових чинів.







Безперечними лідерами серед авторів про Другу Світову є Олександр Довженко з його "Україна у вогні". Повість було написано у 1943 році, тобто у самий розпал війни. Її краще читати разом з його щоденниками 41-45 років – щоб розуміти ту драму, в якій знаходився сам письменник.
  
Друга постать – це Олесь Гончар з його творами "Прапороносці" чи "Людина і зброя".



Також цікавим є документальний роман Анатолія Кузнєцова "Бабин Яр". Це спогади очевидця, який дитиною був у Києві і дуже детально у 60-их роках описав те, що відбувалося в нього на очах. Це досить складна для читання, але важлива література про Другу світову війну в українському контексті.

Теми війни торкався Юрій Винничук у своєму романі "Танго смерті". Хтось сприймав його захоплено, хтось критикував, проте це твір, який яскраво змальовує події Другої світової війни у Львові.

Документальний нарис "Дякуємо і мертвим, і живим". Свідчення людяності під час війни 1941-45 автором якого є Віктор Педак. Книга запорізького журналіста про долі остарбайтерів, які під час війни опинилися в Німеччині. Автор отримав сотні листів. На багатьох прикладах він доводить, що такі людські якості як порядність, та здатність розуміти чужу біду є у важкі хвилини визначальними. Той, хто здавався ворогом, ставав рятівником. Не зважаючи на війну та ворожнечу, людяність та гуманізм завжди притаманні людині.

Україна в Другій світовій війні: погляд з ХХІ століття : історичні нариси у 2 книгах.
 У виданні висвітлюється широке коло концептуальних питань одного з найбільш драматичних періодів історії України – періоду Другої світової та Великої Вітчизняної воєн.
На основі критичного аналізу вже опублікованих матеріалів і нових масивів джерел, більшість з яких вводиться до наукового обігу, подається сучасне бачення мобілізаційних і режимних заходів радянського керівництва, стратегічних і фронтових операцій на території України, політики німецької та румунської окупаційної влади, повсякденного життя цивільного населення в умовах нацистського режиму, боротьби партизанів та підпільників у тилу нацистських окупантів, діяльності самостійницьких інституцій, становища військовополонених, суспільно-політичних та соціокультурних процесів воєнної доби, стану радянської економіки в роки війни та відбудовний період, з’ясовуються долі жертв нацистських переслідувань, демографічні втрати українського народу в роки війни.
Видання розраховано на всіх, хто цікавиться минулим України.



«Друга світова війна: український вимір» автора Фелікса Левітаса.
Книгу присвячено суперечливим сторінкам минулої війни. Спираючись на новітню українську, російську, англо-мериканську та німецьку історіографію, автор прагнув дати відповіді на найактуальніші питання Другої світової війни та розкрити роль і місце України в подіях 1939—1945 років. Основну увагу приділено питанням, які зумовлюють широкий науковий і пізнавальний інтерес у сучасному українському суспільстві: справжні причини Другої світової війни, особливості таємної міжнародної дипломатії, трагедія і подвиг перших років війни, ціна великої перемоги, історичне значення перемоги над нацизмом, українці-герої, проблеми національного примирення, війна як історичний феномен. Видання розраховане на викладачів і студентів ВНЗ, учителів і старшокласників, а також на всіх, хто цікавиться новітньою історією України.



понеділок, 1 червня 2020 р.



 Щороку в перший день літа, 1 червня, відзначається Міжнародний день захисту дітей – прекрасне свято радості та надії. Адже саме в дітях ми хочемо бачити здійснення своїх мрій і сподівань. Прагнемо, щоб вони росли здоровими та радісними, прославляли свої родини і рідний край.
Тож нехай наші діти якомога довше залишаються дітьми. Безтурботними, веселими, радісними. Хочеться побажати, щоб кожна дитина була здоровою і оточеною любов’ю та турботою.  Нехай небо над головою завжди буде мирним, а кожен день – добрим і цікавим.
Водночас це й свято тих, хто завжди поруч з дітьми, хто піклується про них і допомагає твердо стати на ноги – батьків, вихователів, учителів, наставників.  Ми всім бажаємо терпіння, доброти і ніжності. Не забувайте, що саме ви відповідаєте за щасливе і безпечне дитинство дітлахів.
Цього року у зв’язку з карантинним обмеженням у Центральній бібліотеці заходи до відзначення Міжнародного дня захисту дітей  проводитися нажаль не будуть. Але  працівники  бібліотеки   підготували книжкову виставку «Права та обов’язки в сюжетах казок» та пропонують переглянути фото-спогади за минулі роки.