Цього року пам’ятні дати 8 і 9 травня – Дні пам’яті та примирення і перемоги над нацизмом у Другій світовій війні Україна відзначає в умовах повномасштабної військової агресії росії проти України, що супроводжується численними воєнними злочинами з боку російської армії та військово-політичного керівництва. Крім цього, російська федерація системно знецінює, перекручує та маніпулює моральним спадком учасників Другої світової війни та перемоги над нацизмом, і ці дії набувають особливого розмаху до 9 травня.
Друга світова війна стала найбільш кривавою і жорстокою в історії людства (загинуло
від 50 до 85 мільйонів людей). Ціною перемоги стали надзвичайні втрати
упродовж 1939–1945 років – українців та інших народів, які проживали на нашій
землі. Загинуло понад вісім мільйонів українців – воїнів та мирних жителів. Ми
добре знаємо ціну війни та несвободи, тому сьогодні боремося за мир і
свободу.
Пам’ять
та вшанування подвигу ветеранів, які боролися з нацизмом і перемогли його, є
моральним обов’язком українців. Не менше заслуговують на увагу та пам’ять інші,
кого торкнулась війна –
остарбайтери, підпільники, діти війни, цивільні, які постраждали від окупації і
бойових дій, що прокотилися через їхні міста і села. Тому що війна – це
завжди мільйони маленьких і великих людських бід, які розтягнуті в часі.
У цей час у російській федерації впродовж останніх десятиліть відзначення
перемоги над нацизмом поступово перетворювалось на культ, а потім і взагалі у
потворне явище «побєдобєсія», метою якого є пропаганда війни, вивищення над
іншими народами, привласнення собі статусу «головного переможця», виправдання
агресивної ідеологічної мобілізації громадян, а також плекання безвідповідального
та безпідставного реваншизму. Саме через це Україна з часів Революції гідності послідовно
впроваджує європейський підхід пам’ятання про Другу світову війну.
Жодна
країна не може претендувати на визнання власної виняткової ролі у перемозі над
нацизмом. Перемога – плід титанічних зусиль десятків держав та сотень народів. Сьогодні влада росії поводиться як руйнівник
системи міжнародних відносин, заснованої державами-переможцями Другої світової
війни. У цьому вона більше нагадує гітлерівську Німеччину 1930-х.
Кожна нація, яка зробила свій внесок у перемогу над нацизмом, має моральне
право пишатися цією шляхетною справою, однак ні одна країна не може
претендувати на одноосібне привласнення собі статусу країни-переможниці і тим
більше заявляти, що в світовій війні могли перемогти без допомоги інших. Такі заяви
ми все частіше чуємо від російської федерації і засуджуємо їх, адже вони не
лише мають антинауковий характер й не відповідають історичній правді.
День
пам’яті та примирення та День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні
символізують не тріумф переможців над переможеними, а мають бути нагадуванням
про страшну катастрофу і застереженням, що не можна розв’язувати складні міжнародні проблеми збройним шляхом,
ультиматумами, агресією, анексією. Найважливішим підсумком війни має бути не
культ перемоги, а вміння цінувати мир, категорично і безкомпромісно захищати
його всіма розумними засобами.
Історія Другої світової війни нас вчить, що Український народ перемагає
тоді, коли ми єдині, соборні, діємо разом і захищаємо те, що нам дороге. Коли
ми разом, коли ми відчуваємо, що справедливість на нашому боці і стоїмо за свою
землю, тоді ми непереможні. Як і у середині минулого століття ми захищаємо свою
землю і свою Вітчизну від агресора-окупанта, що дає нам додаткових сил і право
на відчайдушний спротив. Перемога у цій війні означає для нас вільне життя у
своєму власному домі за своїми власними правилами. Ми ніколи не були
загарбниками, як нацисти чи рашисти, тому правда і сила на нашому боці.
Сьогодні
ми схиляємо голови перед пам’яттю тих, хто загинув захищаючи свободу і
незалежність нашої країни. Ми всі в
неоплатному боргу перед полеглими.
МИ
ШАНУЄМО. МИ ПАМ’ЯТАЄМО…
Джерело: https://vinrada.gov.ua/privitannya-kerivnictva-oblasti-z-nagodi-dnya-pamyati-ta-primirennya-i-71.htm
