Сьогодні, 22
січня ми згадуємо дві рівнозначні за вагою події української історії:
проголошення незалежності Української Народної Республіки, яке сталося у 1918
році, та проголошення Акта Злуки українських земель, що відбулося 1919-го.
Проголошення
Соборності 22 січня 1919 року, коли Українська Народна Республіка та
Західноукраїнська Народна Республіка об’єдналися в соборну державу, увінчало
прагнення до єднання українців, розділених кордонами тогочасних імперій. Ця
подія повністю руйнує твердження російської пропаганди, буцімто українські землі
вперше об’єднав Сталін у 1939 році.
Упродовж
багатьох десятиліть Акт злуки залишався ідейним імперативом боротьби за
незалежну, соборну державу. Після проголошення об’єднання УНР і ЗУНР 22 січня
1919 року питання єдності української нації в українській політичній
думці вже ніколи не ставилося під сумнів.
На початку ХХ
століття українці об’єдналися після падіння імперій.
Нині Україна
продовжує боротьбу за незалежність і соборність. Тому соборність залишається на
порядку денному національних завдань. Цілісність буде цілковито відновлена
після того, як Україна звільнить усі території, захоплені ворогом. Соборність –
мета Перемоги.
Радянська та
російська пропаганда протиставляла українські регіони, нав’язувала уявлення про
різні “сорти” українців. Проте в сучасному спротиві російській агресії ми
довели свою згуртованість і спільне прагнення жити у вільній державі, яка сама
визначає майбутнє.
Соборність
передбачає не лише пам’ять про спільне минуле, а й потребує згуртованої
співпраці заради майбутнього, як на полі бою, так і в тилу. Коли ми, з різних
регіонів, разом працюємо, боремося з окупантами, створюємо знакове і важливе,
адже ціль у нас спільна: незалежна, демократична і соборна Україна.
З Днем
Соборності Україно! Єднаймося!Разом до Перемоги! Слава Героям! Слава Україні!