"Немає подвигів забутих"
                                                
                 Година-реквієм
                до Дня Перемоги


Тим, хто беріг свою Батьківщину

  Хто ночував серед чорних трав, 

Хто із пожару виносив дитину

Чужих батьків, а свою споминав.

Хто над товаришем зірочку ставив

 В жовтих полях і в сумній колії,

Хто свою совість в ранах не збавив,

Хай пригадає війну, її.

Як вона бомби важко проносить,

Як розбива у колисці дитя, - 

Хай він підніметься й скаже : досить!

Все те я виніс заради життя!

На вічному вогні не гріють рук,

Бо ним лиш можна зігрівать серця.

Не вічні ми, та вічний біль розлук

І вічний подвиг вічного бійця.