28 липня в Україні щорічно відзначається державна пам’ятна дата – День хрещення Київської Русі. Саме цього дня Православна Церква вшановує пам'ять Святого Рівноапостольного князя Володимира, хрестителя Київської Русі, одного із засновників і покровителів нашої державності.

Святий рівноапостольний князь Володимир Великий 1032 роки тому ухвалив доленосне рішення – охрестити Русь-Україну. У 988 році він захопив візантійське місто Корсунь і, погрожуючи піти війною на Константинополь, зажадав у дружини сестру візантійського імператора Анну. Він отримав згоду при умові, що пройде обряд хрещення, і прийняв умови. Цього ж року Володимир разом зі своїм військом пройшов обряд хрещення, отримавши ім'я Василь, та одружився з Анною. Князь Володимир не тільки сам навернувся до християнства, але й посприяв тому, що християнство стало державною релігією Київської Русі. Після свого хрещення Володимир наказав киянам хреститися, а поганських ідолів скинути у Дніпро. Місце, де були хрещені діти Володимира Великого в Києві, до цих пір називається Хрещатиком. Святе Хрещення прийняли після Києва жителі Луцька, Володимира-Волинського, Чернігова і інших міст. Хрещення Русі супроводжувалось утвердженням церковної ієрархії - в Києві було створено митрополію Константинопольського патріархату, а в Новгороді, Білгороді, Переяславі та Чернігові - єпархії, що сприяло поширенню грамотності на Русі.

 Офіційним державним святом День Хрещення Київської Русі — 28 липня — став згідно з указом Президента України Віктора Ющенка у 2008 році. Слід додати, що 28 липня вважається днем смерті Князя Володимира, а саме хрещення найбільш ймовірно відбулося 14 серпня (за новим стилем).

  В Центральній бібліотеці Прилісненської сільської ради розгорнута тематично-інформаційна полиця «Хрещення Київської Русі» на якій представлена література про становлення християнства на українській землі, про державного діяча Володимира Великого. Вона присвячена цим пам’ятним подіям, що поклали початок утвердження християнства, як державної релігії та вшанування пам’яті величної постаті Володимира Великого.

Свято Хрещення давньої України нагадує нам про одвічні християнські цінності – правду, добро, милосердя, любов до ближнього. Потужний потенціал християнства дав імпульс для єдності. Пам’ятаймо, що лише разом ми зможемо розбудувати вільну європейську демократичну Україну.

У ніч купальську,тиху
Запалимо вогонь,
Щоби біда і лихо
Стояли осторонь.
Добро,що є навколо,
Єднається в цей час,
Хай сила зла ніколи
Не опанує нас!
Бажаємо здоров я
І дітям ,і старим,
Щоб лиш добро збувалось
І вдача посміхалась.

Свято Івана Купала вважається одним з найзагадковіших, відзначають його українці в ніч з 6 на 7 липня.

Традиції цього свята пов’язані  ще з дохристиянськими часами. За старим календарем його відзначали з 20 по 22 червня.

Історія Івана Купала

 У цей день відзначають два свята. Церква згадує про народження Хрестителя Господнього Іоанна Предтечі, тому і християнське свято іменується його "різдвом".

 Батьки Іоанна - священик Єрусалимського храму Захарія і його дружина Єлисавета - дожили до старості бездітними. Одного разу Захарію явився архангел Гавриїл і сповістив про швидке народження сина. Захарія в силу похилого віку засумнівався у словах ангела - і був покараний за маловір'я: він онімів. Знову говорити він почав тільки після народження сина, який передбачив пришестя у світ Ісуса Христа, а потім і хрестив Сина Божого у водах Йордану.

Друге свято в день Івана Купала - язичницьке. Його відзначали слов'янські племена ще в дохристиянську епоху.

 Це свято приурочене слов'янському богу Ярилу, який вважався покровителем сонця і всього живого. Звідси і ще одна назва свята - Ярилин день.

 Наші предки вважали, що якщо в цей день скупатися у водоймі, можна позбутися від хвороб. Деякі дослідники вважають, що назва "Купала" пов'язане саме з цим обрядом.

Іван Купала в інших країнах

 Оскільки те свято пов'язане з днем ​​літнього сонцестояння, то аналоги Купали зустрічаються по всій Європі. Наприклад, у Німеччині, ще в дохристиянські часи відзначали Йоль. А в Фінляндії і Естонії цей день, Юханнус і Яаніпяев відповідно, святкують досі. У цих країнах він є державним святом і офіційним вихідним днем.

Чого не можна робити на Івана Купала?

Згідно з народними віруваннями, на Івана Купала прокидається різного роду нечисть — відьми, змії, водяники, русалки, перевертні. Тому цієї ночі не можна спати.

Крім того, в цей період не заведено нічого віддавати, продавати і позичати, інакше сім'я може збідніти.

Які обряди і повір'я пов'язані з Івана Купала?

Головні символи Івана Купала – вода, вогонь і трави.

Обов'язковий атрибут – купання на сході сонця. Вважається, що таким чином людина проходить своєрідний ритуал очищення – змиває з себе захворювання і зміцнює імунітет. Купання відбувалося в різних місцях: хтось очищався в річках, хтось готував для цього лазню.

Потім наставала черга вогню. На височинах або біля річок розпалювали вогнища. Іноді вогонь добували прадавнім способом – тертям дерева об дерево. Розпалювали багаття пізно увечері і найчастіше палили до самого ранку.

Цікаво те, що в селах до вогнища мали вийти всі жінки села. Ту, яка не з'явилася, могли запідозрити у відьомстві.

Навколо багать водили хороводи, але найбільш відоме його призначення – в іншому.

Через багаття стрибали: як поодинці хлопці та дівчата, так і пари, які трималися за руки. Вважали, що, якщо молода пара долала багаття, не відпускаючи рук один одного, значить, їм судилося бути разом. Якщо їхні руки розмикалися, то це означало, що пара незабаром розлучиться.

Коли молодь закінчувала гуляння з багаттям, старше покоління проводило свою домашню худобу між купальськими вогнищами для того, щоб її не спіткали смерть і хвороба.

Ще одним важливим атрибутом свята були і залишаються ворожіння.

Дівчата ворожили на судженого – плели вінки із 12 різних видів рослин, після чого пускали їх по воді.

Якщо вінок потоне, то дівчина не вийде заміж цього року, якщо відплив від берега – весілля вже близько.

Крім того, у цей день заведено збирати квіти для ворожіння – богатки. Знайшовши квітку, дівчина клала її під подушку. Якщо бутон розпустився – заміжжя незабаром, якщо зів'яв, то доведеться зачекати.

У ніч на Івана Купала дівчата ходили до лісу збирати лікарські трави та квіти, які, згідно з повір'ями, у цей період наділені  особливою силою.

Наприклад, зірвану в купальську ніч квітку полуцвіту необхідно було вкласти в усі кутки своєї хати. Вважалося, що злодій ніколи не залізе, позаяк буде чути голоси в будинку.

Ну і, звісно, офіційно стартувало полювання на папороть.

 Можливо, і нам слід дотримуватися обрядів та звичаїв наших пращурів, щоб хоч раз на рік зануритися в містичну ніч, яку так любили наші предки.