Наша бібліотека стала учасником проекту «Польська полиця в Україні», який реалізується державною установою «Український інститут книги» спільно з Інститутом книги у Польщі та за підтримки Міністерства культури та національної спадщини Польщі.

У межах проекту бібліотека отримала безкоштовно комплект із 20 нових книжок для створення книжкової полиці польської літератури. Отримані книги – це добірка перекладів українською мовою польської класичної та сучасної літератури для дорослих та молодших читачів. Книжки польських авторів видані українською мовою видавцями України на кошти гранту, наданого їм Інститутом книги в Польщі.

Цей проект має особливе значення, оскільки польська книга має можливість успішно потрапити до читачів за допомогою бібліотек. Крім того важливо, щоб література також потрапила до польської меншини та людей з польським корінням, а також тих, хто вивчає нашу мову або іншим чином шукають контакту з польською культурою.

Запрошуємо читачів завітати до нашої книгозбірні  та ознайомитись з книгами проекту «Польська полиця в Україні», поглибити свої знання про Польщу, її історію і культуру, насолодитись чудовою літературою.

 

 

                              

Сьогодні — День української писемності та мови! Зазвичай ми відзначали це надзвичайно важливе свято 9 листопада — у День памʼяті Преподобного Нестора-літописця.

Цьогоріч релігійне свято перенесене на 27 жовтня, а з ним і День української писемності та мови. 

Українська мова для нас не просто засіб комунікації. Це – те, що єднає націю, єднає людей, єднає Україну у ці непрості й непевні часи.

Кажуть, мова – зброя! Це не метафора. Так воно і є насправді. Але не та зброя, що стріляє, а та зброя, яка тримає нас разом в єдиній гордій родині, дає сили для боротьби, дарує віру в нашу неодмінну Перемогу!

Українська мова – мова вільного й гордого народу!

 

Сьогодні, у День української писемності та мови, відбувся Радіодиктант національної єдності.

Щороку тисячі людей сідають одночасно в різних куточках України й світу, щоб написати радіодиктант національної єдності.

  Працівники та користувачі  бібліотеки, Будинку культури приєдналися до написання радіодиктанту.

  Цьогорічний текст називався «Дороги України», його авторкою стала поетеса, перекладачка, авторка прозових творів, лауреатка Шевченківської премії Катерина Калитко. Читав його актор, театральний режисер та виконавець ролі у фільмі «Довбуш» — Олексій Гнатковський. 

  Всеукраїнський радіодиктант був започаткований у 2000 році командою Українського Радіо і з того часу став найбільшим україномовним флешмобом. Головна мета події — не перевірити грамотність учасників, а об'єднати українців і знавців української мови по всьому світу.

Також у бібліотеці організовано книжкову викладку «Мова – коріння нації», яка допоможе поповнити знання української мови і її вивчення. Для більш детального ознайомлення з виданнями по даній тематиці запрошуємо усіх бажаючих до нашої книгозбірні.

 

28 липня Україна відзначає День Української Державності. День, який запроваджений на утвердження спадкоємності понад тисячолітньої історії українського державотворення, захисту національних інтересів України, збереженню історичної справедливості.  Це важливо для нас, українців, особливо зараз, коли ми гідно даємо відсіч російським агресорам, які мають одну мету – знищити нас та нашу державу. Але ніхто не зможе забрати у нас те, за що боролися і віками будували тисячі поколінь українців.

З нагоди свята в бібліотеці села Прилісне організовано книжкову викладку «Українська Державність – мій Символ, моя Віра, мій Вибір!». Для більш детального ознайомлення з виданнями по даній тематиці чекаємо усіх бажаючих у нашій бібліотеці.

Державність не має теперішнього часу, вона весь час у розвитку, тому щиро зичимо сили, згуртованості та перемоги. Переконані, що зможемо відбудувати нашу Державу і героїчними вчинками наших сучасників гордитимуться наші нащадки. 

З Днем Української Державності!

 Віримо у наших людей! Віримо у Збройні сили України!  

  Віримо у Перемогу! Віримо у нашу Державу! 

    Все буде Україна! 

 

 28 червня, Україна відзначає День Конституції України. Цей день знаменує ухвалення Основного закону нашої країни, який визначає права та свободи громадян.

Волелюбні українці здавна прагнули до самостійної державності, а отже, й до написання власної Конституції. Не всі знають, що першою з конституцій усіх європейських країн була українська. Все почалося з Полтавської битви 1709 року — після поразки в ній гетьман Іван Мазепа з частиною Війська Запорізького перебрався до міста Бендери. Там Мазепа невдовзі помер, а козаки 5 квітня 1710 року обрали собі нового очільника — Пилипа Орлика. Разом з виборами гетьмана було прийнято й Конституцію, яка складалася з 16 статей. 

Конституцією Пилипа Орлика, або, за іншою назвою, Бендерською Конституцією, декларувалося, що Україна є вільною як від Польщі, так і від Москви. Православна віра стверджувалася під егідою Константинополя, встановлювалися державні кордони та зовнішньополітичні відносини. Щодо внутрішнього устрою, то взаємодія гетьмана з підлеглими регулювалася своєрідним парламентом, представництво в якому мало не лише військове керівництво, а й рядові козаки.  

Ця Конституція фактично проголосила Україну незалежною державою, залишивши з іноземного впливу лише протекторат короля Швеції. На жаль, положенням цього документу не судилося набути реальної чинності, але його досі вважають концептуальним свідченням демократичних вподобань української нації.

У період 1845-1847 років членами українського Кирило-Мефодіївського братства було створено незвичайний проект — Конституцію Слов’янських Сполучених Штатів. Це була ймовірна держава зі столицею в Києві, яка об’єднувала слов’янські народи Європи, за виключенням Росії. Творці нереалізованого, але прогресивного документу взяли за взірець державний устрій США, а також американський принцип рівності в правах для всіх громадян.

Після розпаду російської імперії в 1917 році Україна вкотре намагалася ствердитися як окрема держава. Центральною Радою Української Народної Республіки було проголосовано Основний закон, який проголошував парламентське правління, рівність громадянських прав та свобод, а також місцеве самоврядування. Але сталося так, що саме в день прийняття цього документу, 29 квітня 1918 року, в результаті перевороту владу отримав гетьман Скоропадський. Він одразу розпустив Центральну Раду та скасував прийняті нею закони, в тому числі й Конституцію.

Наступний шанс на власну Конституцію українці отримали лише після фактичного розпаду СРСР. В 1990 році Україна задекларувала державний суверенітет, а 24 серпня наступного року обрала для себе незалежність на референдумі. Після цього потреба в Основному законі стала надзвичайно актуальною, тож у 1992 році  його проект, підготований Конституційною комісією, було оприлюднено для громадського обговорення.

Конституційна комісія отримала від українців близько 50 тисяч пропозицій та опрацювала їх, а в жовтні 1993 року представила парламенту кінцевий варіант проекту Конституції. Але на цьому етапі через суперечності між Верховною Радою та президентом процес зупинився. Якоюсь мірою розблокувати ситуацію змогли в 1994 році після дострокових виборів президента і парламенту. 8 червня 1995 року президент і депутати підписали Конституційний договір, який регулював управління державою протягом року до появи нової Конституції.

Проте боротьба між виконавчою й законодавчою владою тривала, тому було створено ще один проект Основного закону — президентський. На той час Україна була єдиною країною з усіх колишніх радянських республік без своєї Конституції. Нарешті парламентський проект прийняли 4 червня 1996 року першим читанням, але 19 червня друге читання виявилося провальним, не отримавши необхідної кількості голосів.

При цьому назрівала серйозна криза в управлінні державою, адже строк дії Конституційного договору вже скінчився. 26 червня 1996-го Радою національної безпеки та Радою регіонів було висловлено обурення проти затягування конституційного процесу, а президент призначив референдум з прийняття власного варіанту Конституції на  вересень. 

Зрозумівши загрозу відсторонення парламенту від затвердження Основного закону країни, вже наступного дня депутати Верховної Ради прийняли постанову про розгляд проекту Конституції в другому читанні і вирішили провести цю роботу в режимі нон-стоп, домовившись не полишати залу засідання навіть вночі, доки не відбудеться остаточне голосування.

Проте дійти згоди з усіх суперечностей було непросто. Між парламентарями точилися суперечки щодо державної мови, національної символіки, розподілу повноважень між президентською та парламентською гілками влади, статусу Криму та інших важливих питань. Зрештою, зранку 28 червня о 9 годині 18 хвилин за ухвалення Основного закону віддали голоси 315 депутатів, а цей день назавжди увійшов в історію. Нарешті незалежна Україна отримала свою Конституцію. 

Прийняття Конституції закріпило правові основи незалежної України, її суверенітет і територіальну цілісність. Це було найважливішим кроком у забезпеченні прав людини і громадянина, сприяло подальшому підвищенню міжнародного авторитету України на світовій арені.

День Конституції - важливе свято для державності країни. І сьогодні українці розуміють це, як ніколи. Бо сьогодні ми боремось за право на існування, за право жити у незалежній та демократичній державі.

До Дня Конституції України в бібліотеці села Прилісне презентовано книжкову викладку «Конституція – гарант незалежності».

Шановні читачі! Запрошуємо Вас відвідати нашу бібліотеку та ознайомитись із викладкою літератури. Вона обов’язково розширить ваші знання про історію прийняття основного документа держави, побачити сучасне і минуле України, згадати імена та постаті великих українців. 

 

 

 

 

Чорнобильська трагедія… Ось  уже 37 років дзвони Чорнобиля стукають в наші серця. Змушують нас зупинитись і  озирнутись в той страшний 1986-й… 37 років минуло відтоді, а пам’ять наша зберігає все до найменших подробиць, бо надто вражаючими і болючими були ці подробиці.

Чорнобильська катастрофа розділила життя сотень тисяч людей на "до" та "після". Через майже чотири десятиліття її наслідки відлунюють у душах і серцях українців, а подвиг ліквідаторів й нині слугує прикладом самопожертви.       

Скільки зламаних  доль? Скільки сиріт, що втратили батьків, скільки ненароджених дітей, скільки нових хвороб? Чорнобилиль… Це 35 тисяч забраних життів, це мільйони людей, які постраждали від радіації.

 Проходять роки після аварії на ЧАЕС. А біль не вщухає, тривога не покидає людей. Ще довго ми будемо відчувати на собі наслідки трагедії, ще довго чутимемо її дзвони. Вони лунатимуть за тими, кого вже немає, кого не стане завтра, хто заплатив за чиюсь помилку своїм здоров’ям, життям.

 Про Чорнобильську катастрофу написано силу-силенну книг, альбомів і статей, деякі з яких має наша бібліотека. В них автори  прагнули  віднайти істину у висвітленні головної  її теми  -  здолання атомного лиха. І ця істина – незаперечна. Завітавши до нас у бібліотеку кожен відвідувач зможе ознайомитись з книжковою вистакою «Чорнобиль в серці України, а тінь його по всій землі». Усіх бажаючих запрошуємо оглянути запропоновану літературу.

 

 

 

Цьогорічний Тиждень дитячого читання закінчився, але не закінчилось спілкування з книжкою. Він був неймовірно насиченим, приніс безліч сюрпризів і усвідомлення того, що книга залучає учнів не тільки до невичерпних джерел знань, а й перетворює бібліотеку в справжній храм Книги, в якому кожний читач відчуває себе бажаним гостем.

Можна зазначити, що всі шанувальники книги та ті, які приєднались до великої бібліотечної сімї, дізналися не тільки про щось нове і пізнавальне, а ще й розважились, здружились, весело, змістовно проводили  час та демонстрували читацьку ерудицію, знання і кмітливість.  

Закриття Тижня дитячого читання проходило в, святковій та урочистій атмосфері.  Тож заключним етапом стало підведення підсумків і нагородження кращих читачів подяками та призами, а також приємним чаюванням з солодощами.

Працівники бібліотеки на завершення побажали всім присутнім завжди залишатися такими ж розумними, творчими, активними
і читаючими.